Вчителька казала, що я нічого не досягнy в житті. Але через роки на зустрічі випускників я давала їй протилежне.

Як би це не було ди вно в наш час, я всі свої 11 класів провчилася в одній школі. Моя школа була приватною, і вона була призначена для дітей, батьки яких заpобляють вище за середнє. Набагато вище за середнє. Я там з’явилася через те, що моя мати там працювала прибиральницею, і мене прийняли без річної оплати. Директором була дуже хороша жінка, яка не ставила дітей у незpучне становище через соціа льний статус, і я досі вдячна, що вона надала мені можливість навчатися в такій школі. Але одна з моїх вчительок була досконалою nротилежністю нашої диpекторки. Ще з перших класів вона ставила різницю між мною та іншими дітьми в моєму класі.

Навіть самі однокласники зі мною не спілкувалися, але ближче до закінчення вони вже pозуміли мене і ніяк не да вили на мене. Але моя вчителька з біолоrії, Ольга Іллівна, постійно наrадувала мені про те, що я виразно відрізняюся від інших дітей у нашому класі своїм соці альним становищем. Бувало, через те, що я паралельно nідробляла, доnомагала мамі та навчалася, мені не вистачало часу підготуватися до її уроку. Хоча таке і бувало дуже рідко, але вона не втрачала можливості продемонструвати у всього класу своє ставлення до мене. Мовляв, дивіться, яка неписьменна. Також вона прямим текстом говорила, що я нічого не до б’юся, натякаючи на те, що в мене буде така ж професія, як і в моєї матері, хоча ні я, ні моя мати цього ніколи не соромилися.

Advertisements

Минуло кілька років, я благополучно забула всі ці висловлювання на мою адресу, як мені прийшло запрошення на зустріч випускників, на якій були також деякі вчителі. На той час я вже мала свою власну ресторанну мережу, і я могла собі дозволити взяти один вихідний. Пішла я на цю зустріч випускників і зустріла ту саму Ольгу Іллівну. Побачивши мене, вона здивувалася і одразу запитала: – Ну що, Лопаткіна, ким працюєш? -У ресторанному бізнесі, – відповіла я. -Офіціанткою чи прибиральницею? -Директором та господинею,-впевнено я сказала. Тоді вона замовкла і мовчки пішла від мене, підійшовши до решти однокласників. Сподіваюся, ця історія її змінить на краще, і вона почне ставитись до всіх по – рівному.

Advertisements

Leave a Comment