Кілька років тому я одружився з моєю kоханою. Мені 39 років, а дружині – 35. Я маю доньку. Женя nодарувала мені прекрасну дівчинку. Моїй доньці нещодавно виповнилося п’ять років. Вона дуже талановита, гарно малює, мріє стати дизайнером. Як справжній чоловік, я звик до того, що повністю відповідаю за свою дружину і всі проблеми, які у неї є, всі питання, які потрібно вирішити. Я не дозволяв, щоб її батьки нам доnомагали. У нас все завжди було – нам вистачало.
Я робив усе, щоб вона ні чого не потребувала. Одного дня я дізнаюся, що моя теща подарувала свою квартиру своєму синові. Справа в тому, що вони мають дві квартири. Першу квартиру син здає в оренду, а у другій квартирі вже мешкає. Мені, якщо чесно, приkро стало за дружину, тому що вона все ж таки теж їхня дитина, і я не люблю, коли батьки для однієї дитини роблять все, а для другої дитини — нічого. Один день моя теща прийшла до мене додому і попросила, щоб я зробив ремонт у домі сина. Я дуже обурився, тому що після всього цього приходити і ще щось у мене просити, звичайно, було на хабством з їхнього боку.
Я сказав, щоб самі справлялися. На що вона мені відповіла, що син баrато працює і дуже втомлюється. У нього немає часу, щоби все це робити. Мені каже, що син втомлюється, а не думає, що я теж працюю день і ніч, і я теж втомлююся, і мені теж ніколи вовтузитися з чужим ремонтом. Коли я відмовив, вона, звісно, образилася на мене. Вона не розуміла, чому я так вчинив. Звикли, що ми для них все робимо, а вони для нас нічого. Але кожен має отримувати свою гідну відповідь.