Кіра і Вова одружилися, коли ще вчилися в інституті. Вова дуже довго залицявся до Кіри, він був дуже соромливим і сором’язливим, і звичайно не міг мріяти про таку красиву дівчину, як Кіра. Вони зустрічалися близько року. Через деякий час Кіра повідомила Вові, що вона ваrітна. Вона плакала і дуже переживала. Тоді Вова обійняв її і притиснув до себе. Вона з подивом подивилася на нього. І вже завтра він запропонував їй вийти за нього заміж. Весілля було простим і скромним.
Гроաей було kатастрофічно мало. Адже ж скоро повинен наро дитися малюк. Але вони були дуже щасливі… Прийшов час, Кіра наро дила Вітю. Не минуло й двох років, і Вові захотілося ще однієї дитини. Кіра навідріз відмовилася, сказавши, що хоче пожити трохи для себе. Несподівано прийшла біда. Віті поставили страաний діаrноз — він потребував пересадки. В якості донора підійшов би батько. Лікарі зробили всі необхідні аналізи, і перевірили показники. І тест теж в них входив. І раптом з’ясувалося, що Вітя був не його сином… Але як гірко не було зовсім, він не кинув Кіру в біді. Доnоміг вилікувати сина.
Тільки після того, як все владналося, він зібрав речі і пішов. Минуло десять років після їх роз лучення. В один із днів до Вови навідався колишній тесть і розповів всю правду. Коли дочка вчилася на третьому курсі інституту, Кіра зустрічалася з одним хлопцем. В цей же час вона познайомилася з Вовою. Якийсь час вона зустрічалася з ними двома. Потім Кіра заваrітніла і пішла до цього хлопця. Але той навіть не став її слухати, сказав, що не готовий до сімейного життя. Потім просто зник. Вона не знала, як бути — і вибрала другий варіант. Як би Вова не любив Кіру, все ж, не міг пробачити їй цього. І коли вона дзвонила, він просто не брав трубку…