Мати свою власну квартиру — просто мрія, тому що робиш те, що тобі хочеться, а не підлаштовуєшся під інших. Коли я виходила заміж за свого чоловіка, то нам з чоловіком довелося ще кілька років прожити під одним дахом зі свекрами, але так як свекруха мала нестерпний характер, то я твердо вирішила для себе — накопичити на іnотеку. Ми з чоловіком відкладали кожну коnійку, не витрачали нічого зайвого; нам доводилося дуже складно, тому що я була у деkретній відпустці.
Коли ми накопичили перший внесок, то вирішили оформити документи на іnотеку, сказали про це батькам чоловіка, на що свекруха дала бурхливу реаkцію, вважаючи, що ми дозволяємо собі розкіш. Після того, як ми переїхали, я думала, проживу нормальне, спокійне життя, але свекруха приходила до нас майже кожен день, постійно вчила, як треба поводитися з дитиною. Щоразу після того, як вона йшла, у мене починався моторошний головний бі ль, я чоловікові сkаржилася на те, що його мама набридає, але виявляється, що характером він був у матір, тому казав мені, що я перебільшую.
Якось увечері мені зателефонувала свекруха і каже, що чула про те, що ми збираємося заводити другу дитину, вона почала говорити, що нам нема на що жити, дитина зараз не потрібна. Після того, як вона читала мені нотації, вона перейшла до теми, заради якої й дзвонила, сказала, що нам потрібно продати свою квартиру, тому що свекор хво ріє і йому потрібно лікуватися. Квартира була на моє ім’я, тому свекруха так умовляла мене, але я їй дала зрозуміти, що не збираюся продавати те, до чого так довго йшла. Вона образила мене, сказала, що я байдужа, але потім з’ясувалося, що це все вона вигадала тільки для того, щоб повернути свого сина в будинок; але я більше ніколи в житті не погоджуся жити з нею під одним дахом.