Свекруха приходила до нас з подругою, спустошувала наш холодильник і йшла. Разом з подругою ми придумали хит рий план, щоб її провчити.

— Я вам рибку принесла-гордо заявила свекруха, — ось, можете посмажити, згасити — все що завгодно. Я не приготувала, не знала, як вам подобається більше. — Лариса Павлівна, ми ж рибу не любимо. Ви прекрасно знаєте про це, не в перший раз кажу , — з явним невдоволенням на обличчі сказала я. Свекруха носила нам рибу мало не кожен день. Її чоловік був шаленим фанатом риболовлі. Цих карасів у них була ціла квартира. Ми з чоловіком обидва працюємо. По-перше, нам не вистачає часу на готовку, по-друге, ми любимо червону рибу. Коли свекруха приносить нам чергову порцію риби, чоловік б’ється в істериках об стіну, так як до того, як з’їхати від батьків, він наївся цієї риби так, що тепер уже бачити її не може…

Це ще добре, але вона почала приносити нам рибу і забирати натомість наші продукти з холодильника. — Я вам рибку принесла, о, давайте, сирочка з собою заберу натомість, у вас же його он скільки, — вона просто говорила це, відрізала шматок сиру все … тобто, вона навіть не питала. Одного разу свекруха прийшла з подругою, мовляв, ми поруч проходили, сильно втомилися, вирішили заглянути до вас. Потім вона стала до нас ходити з подругою все частіше. Вони проходили до нас, свекруха відкривала холодильник діставала звідти все, що хотіла, вони сідали за стіл і обговорювали мене, мовляв, моє покоління зовсім роз училося вдома готувати, живемо на всьому готовому, не напружуємо себе готуванням і іншими домашніми справами.

Advertisements

Мене це жахливо виводило з себе, та й не тільки мене, чоловіка теж. Ми не хотіли kонфліктувати з мамою чоловіка, тому я придумала такий хитромудрий план. Я купила суші-роли, захопила подругу і ми поїхали до моєї свекрухи в гості. Свекри ненавидять японську кухню, і я про це прекрасно знала. — Я вам роли принесла, — сказала я, відкривши холодильник, — о, це у вас оселедець під шубою? Я заберу трохи … і борщ є? Відмінно. Я розігріла дві тарілки борщу для нас з подругою, і ми сіли обідати. — Нам з чоловіком часу на готування не вистачає, а можна, виявляється, у свекрухи є … не життя, а казка! — радісно говорила я, наминаючи суп за обидві щоки. Мій план спрацював ідеально. Після цього свекруха нам рибку не приносить, з подругою до нас не ходить, а тільки іноді заглядає в гості.

Advertisements

Leave a Comment