Мій будинок та будинок свекрухи розташовані у протилежних краях столиці. Їхати один до одного далеко, тому зустрічалися кілька разів на рік. Одного ранку я побачила дві яскраві смужки на своєму тесті. Почуття, що налинули на мене, на той момент важко описати. Здивування та божевільна радість, по шкірі бігають мурашки та невпевненість у собі… Коротше, все змішалося. Через кілька годин я вже сиділа в жіночій консультації, чекаючи своєї черги. Ва гітність підтвердилася, я стала на облік і мене записали в чергу на УЗД. Тоді ми із чоловіком ще не оформляли наші стосунки офіційно. Жили на моїй квартирі, яку подарували батьки.
Від весілля ми відмовлялися свідомо, оскільки вважали цей ритуал марною витратою коштів. Ми планували скромно зареєструвати наші стосунки в РАГСі і поїхати в подорож. Моя ва гітність проходила дуже тяжко. Мене час від часу катували нездужання. Майже нічого не їла, відвідувала поліклініку, де лежала під крапельницею. Так і вийшло, що до декретної відпустки ми не зустрічалися ні з мамою, ні з моїми батьками. Коли минуло тридцять тижнів і мене на роботі відправили у декретну відпустку, моє самопочуття покращало. Стала їсти, недоліком апетиту не страждала. Почала одужувати. Настрій від хорошого самопочуття так само з негативного перейшов у позитивний.
Так як самопочуття у мене стало незрівнянно кращим, чоловік запропонував мені поїхати в гості до його мами. Перше, що видала свекруха, побачивши мене з великим животом, було: «Господи, що ви наробили!» Я впала в прострацію, а чоловік, підхопивши матір, підвів її на кухню. Там вони досить довго сперечалися на підвищених тонах. Завершилася їхня розмова словами свекрухи: » Дитину заробив, а одружитися не подумав!» Після завершення розмови ми з чоловіком одразу ж поїхали. До РАГСу, на церемонію одруження, ми її, звичайно, запросили. Через її істерику ми побралися до пологів, і звичайно ні про яку весільну подорож мови не могло бути.