Мені здавалося, що мама не прийме мою майбутню невістку. Вони відправили мене до магазину та пішли на кухню. Повернувшись, я не міг повірити своїм очам

Було вже 10 годину ранку. Я прокинувся і розмірковував над тим, чим ми цього дня займатимемося з Олесею. А Олеся тихо спала поряд. Ми не дуже багато заробляли, і більшість rрошей йшла на оренду квартири та на їжу. Зазвичай у вихідні ми ходили в парк. Тут раптом пролунав дзвінок домофона. Я нікого в гості не чекав. — Це хто? — Кінь у пальто! Я взагалі не очікував із домофону почути голос своєї мами. А в моєму ліжку лежала Олеся, про існування якої у моєму житті моя мама нічого не знала. Добре, що ми живемо на п’ятому поверсі, і ліфта в нашому будинку немає. — Привіт милий! Доброго ранку! Хто це був? — Прокидайся швидше! Це моя мама! Вона до нас у гості завітала! Зараз вас знайомитиму! Я завжди дивувався вмінню Олесі швидко вдягатися. Але цього разу вона сама перевершила: менше 30 секунд.

Моя дівчина вже була у повному параді і була готова зустрічати майбутню свекруху. – У мене чудова мама! Ви з нею обов’язково потоваришуйте! Олеся побігла на кухню мити посуд, а я відчинив двері. — Високо ти живеш, синку! А я ось із відпочинку повернулася! Подарунки тобі привезла! — У мене для тебе теж, мамо, чудовий подарунок! Ходімо на кухню, чайку поп’ємо, і я познайомлюся з Олесею, це моя наречена. — Дуже приємно! Антоніна Василівна! Я розповів мамі про те, що ми зустрічаємося з Олесею вже рік та півроку живемо разом. Після цього мама відправила мене в магазин за смачненьким і солоденьким. Олеся сама хотіла сходити, але мама сказала:

Advertisements

— Зняв квартиру на п’ятому поверсі, та ще й без ліфта, от хай тепер сам і бігає сходами! Я швиденько пішов у магазин. Розумів, що чим швидше повернуся, тим більше шансів, що мені вдасться зберегти мир між моїми kоханими жінками. Повернувся я за півгодини. Чекав на гірше, але я помилився. Коли я прийшов, Олеся та мама сиділи на кухні та обговорювали мене. Так минуло ще дві години. Потім мати вручила подарунки, які привезла з відпочинку. І ще вона взяла з нас обіцянку приїхати до неї в гості наступними вихідними і поїхала. — Яка ж у тебе чудова мати! Але я злякалася вранці! Ми заспокоїли нерви Олесі червоним, яке привезла мама. Досі дуже вдячний своїй мамі за те, що вона так чудово зустріла мою майбутню дружину.

Advertisements

Leave a Comment