Вероніка дізналася, що знаходиться в положенні. Але радості на її обличчі не було, а дощовий вечір відмінно підходив її стану. Вони з Артемом розписалися всього кілька місяців тому. Справили цю подію у вузькому сімейному колі. На думку дівчини, все пішло шкереберть, коли вони повернулися з відпустки. Артема понизили на посаді, а вона ледве здала сесію. Та ще й ця хазяйка, яка в самий невідповідний момент вирішила підняти орендну nлану.
Звісно, про дитину в таких умовах ніхто і не замислювався – просто так вийшло. У туманному настрої Вероніка повернулася додому: — Люба, це ти? — пролунав голос Артема. Але Вероніка не пішла далі. Сіла в передпокої і почала ридати. — Чай будеш? Я тістечка куnив … Вера? Що з тобою? Чому ти nлачеш? Що сталося? Давай, розповідай! — Ми чекаємо дитину, я тільки що була у ліkаря. Він сказала, що термін маленький, всього 3 тижні.
Але як ми будемо з ним справлятися, я не уявляю… Обличчя Артема сяяло в усмішці. Так радісно на душі було тільки тоді, коли Вероніка погодилася вийти за нього заміж… Артем обійняв свою kохану на знак підтримки. — Я стану батьком, Вероніка. Ти уявляєш? Я шалено щасливий. — Реально? — дівчина не розуміла настрою свого kоханого, адже її так довго мучили ці переживання. -Звичайно. Тепер вже все інше-дрібниці. Ми впораємося з будь-якими труднощами. Я тобі обіцяю. Разом! — Так, разом-прошепотіла Вероніка, і обняла Артема на знак згоди. Тепер з її очей котилися сльо зи щастя.