Одна фраза моєї 3-річної доньки змусила свекруху замислитися над своєю поведінкою

У свекрухи є онук Гриша – від дочки Карини. Коли народилася моя Маша, дитині було вже 3 роки. Тоді він одразу вибився з рук: будив мою доньку, копався в її речах, а бабуся все прощала. Моя Маша не отримала сотої частки того, що отримував Гриша. Скільки разів я чула цю фразу: — Маша, йди до мами, ми з Гришком робимо уроки! Адже Маші можна було просто дати листок і ручку, і вона б тихо й спокійно сиділа поруч із ними. Карину я розуміла: вона щиро мені співчувала з приводу того, що свекруха любить Гриця більше, ніж Машу.

Тому я намагався відвернути Машу, не відпускати її зайвий раз до бабусі та Гриші. Це було дуже пpикро для мене пізніше. Ми терпіли, поки збирали на квартиру. Терпіла я ще й тому, що здавалося мені: Маша маленька, вона нічого не запам’ятає. Але нещодавно стався випадок, який повністю змінив мої погляди на поведінку свекрухи. Поки я годувала свою другу малу, бабуся-свекруха взялася за Машу.

Advertisements

— Машенько, давай ложечку за маму… за тата… за бабусю Люду (моя мама)… за бабусю (себе)… — Нє, не буду! — Донька, яка до цього слухняно відкривала рота і ковтала весь вміст ложки, раптом загорталася. – Ти не хочеш за бабусю? — Ні! – Чому? Хіба ти не любиш мене? — Гриша тебе любить! Я вважала за необхідне втрутитися в цю ситуацію і почала розповідати Маші, що одна людина може любити декількох людей. Коротше кажучи, якось викрутились. Свекруха нічого не відповіла. Проте мені здалося, що вона вперше замислилася над своєю поведінкою.

Advertisements

Leave a Comment