Чоловік так довго жив з мамою, що коли з’їхав від неї, не міг довго звикнути до дружини. Щоразу, за будь-якого випадку він говорив своїй обраниці чудову фразу «А мама так не робила!». Оксана, довго не думаючи, придумала план, тепер вона слідуватиме порадам матері, ось тільки чи зможе протриматися чоловік: — А мама завжди кладе картоплю в котлети, так смачніше. — А мама гладить постільну білизну, то краще спиться! Щоразу заявляв чоловік, але тепер настала черга Оксани! — Дорогий, з сьогоднішнього дня живемо, як каже твоя мама. Я зараз котлети зроблю з картоплею, а ти підеш килим вихлопаєш на морозі, і нічого, що там мороз, мама краще знає, наш пилосос не справляється! – з усмішкою заявила Оксана.
Андрій спочатку подумав, що це жарт, але побачивши погляд дружини, встав і пішов на мороз з килимом. Наступного ранку чоловік збирався на роботу, а Оксана вже стояла з підштанниками в руках. — Одягай! Мамо, що просто так дарувала? Я зараз піду дістану панталони, які вона мені минулого місяця дарувала, ну а що так тепліше! – сказала дружина. Так і пішов Андрій у підштанниках на роботу і нічого, що парився в них, мама знає краще! Але на цій історії не закінчуються, увечері чоловік сказав, що затримається, хоче зустрінеться з другом подивитися футбол. – Костю? Ти ж чудово знаєш, що він не подобається твоїй мамі, він тебе nсує! – обу рилася Оксана.
Андрюша цілу годину думав, як відмовити другові. Наступного разу дружина вирішила пригадати, що їй говорила ще вранці свекруха: — Дорогий ми тут із мамою подумали, нам треба народ жувати! Мама хоче онуків! Ти закінчуй з котлетою та й пішли! — А зі мною радитись не треба? — Навіщо? Мама сказала, що треба народ жувати, тож треба народ жувати! — Я так часто казав, що каже мама, ти мені, що мстиա? – усміхнувся чоловік. — Постійно. — Ну що ти одразу не сказала, що тобі не подобається? Я перестав би. — То я два роки говорила, ти не чув. Зате подивися, як на тебе подіяли ці два тижні. З того часу чоловік більше нічого не каже, бо дружина сама знає, як краще.