Максим довго стояв у ювелірному магазині та розглядав кільця. До вітрини підійшла консультант Олена. -Молода людина, ви так довго стоїте, можливо вам допомогти з вибором? -Розумієте, я шукаю каблучку з діамантом, але у мене всього 10 тисяч. -У цієї вітрини за таку суму ви прикрасу не знайдете, але у нас є подешевше, може щось зі срібла. -Ні, Лариса срібло не одягне, мені саме діамант потрібен. -Це буде проблематично… хоч знаєте, у нас є 6раковані трішки. Зараз принесу. Олена принесла маленьку коробочку та відкрила її. -Тут ніжка біля камінця зігнута, та й у камені невеликі порожнечі, але людське око їх не бачить. Можу за 15 продати-найменше. -Вау. Воно дуже гарне, Ларисі якраз підійшло б. Але у мене із собою лише 10.
-Давайте так, ти його беріть, а 1 січня решту принесете. Все-таки Новий рік, повинні ж чудеса траплятися. Увечері щасливий Максим подарував Ларисі обручку, та була така рада, навіть стрибала від щастя. Потім Макс спустився в магазин, потрібно було фруктів докупити до столу, а прийшов він швидше, ніж треба, у черзі його пропустили вперед. Зайшов у квартиру він тихо, то Лариса його не чула. Вона розмовляла по телефону зі своєю подругою: -Та ти уявляєш, кільце мені купив … та від куди у цього злидня студента такі гроші на діамант, я не розумію … Напевно, зараз буде півроку голодувати. Ні, я до вас сьогодні не приїду, все ж таки треба з цим залишитися, якось віддячити.
Після цих слів Макс вийшов із квартири… він не очікував, що його кохана дівчина може таке сказати, тепер зрозуміло, як вона ставиться до нього. Сумного Макса покликала до себе у гості сусідка-бабуся. Максим усе розповів старенькій, а та його не раз попереджала, що з Ларисою щось не так. Бабуся дала Максу гроші, щоб він відніс Лєні за обручку. -У мене пенсія велика, мені нема на кого витрачати, так що йди до Олени, та й квітів їй купи! Увечері Максим уже стояв перед квартирою Лєни з гарним букетом червоних троянд. -Проходьте, Максе. Вип’ємо чаю, – запропонувала дівчина. У гостях у Олени Максу було так добре і спокійно… можливо, їхня зустріч це не випадковість.