Вирішили з чоловіком на Новий Рік виїхати до моїх батьків. Зазвичай ми святкуємо зі свекрухою, але я втомилася від неї і її ниття. Щороку одне і теж, то ялинку не красиво нарядила, то голубці не так загорнула. Бісить вже своїми капризами. Сказала чоловікові: — Або ми їдемо до моїх батьків, і все у нас буде добре. Або ти їдеш до своєї матері один і я більше не повертаюся додому. Звичайно, він вибрав перше, але настійно попросив мене нічого матері не говорити.
Я хоч і обіцяла, але слово стримати не змогла. Прийшла свекруха до нас в гості без попередження. Побачила, як я збираю речі і запитала: — Ваня у відрядження збирається? Ти що йому такі легкі речі кладеш, зима ж, захворіти може. Зовсім не стежиш за моїм сином, нікудишня ти дружина. Я не витримала, варто було мені відкрити рот, як я більше не могла себе контролювати. — Софія Вікторівна, ми їдемо до моїх батьків, у них тепло. Не переживайте. — Як це їдите, а я? З ким мені святкувати Новий рік, це ж сімейне свято? — Подругу покличте. Добре, що Ви сказали про те, що свято сімейне, мої батьки теж наша сім’я.
— А може вони приїдуть до вас? Разом все відсвяткуємо. — Не думаю, що це гарна ідея. — А чому б ні? Давай вони приїдуть у нас, я квитки оплачу. Не залишати ж мати одну. — з коридору крикнув чоловік. — Але ми ж все вирішили і квитки вже забронювали. — намагалася я йому натякнути, що не збираюся святкувати з його матір’ю. — Це не проблема. Зараз подзвоню і поговорю з твоїми батьками. Чоловік поговорив з моїми батьками. Вони вирішили, що правильніше буде приїхати їм. Та й вся сім’я буде в повному складі. Хотіла позбутися свекрухи, а в підсумку чоловік мене переграв.