Декілька тижнів тому з життя пішла наша сусідка. Їй було 75, але вона зберігала своє здоров’я, була дуже активною, сама ходила за продуктами, спілкувалася з подруг ами. Її раптовий відхід став для багатьох несподіванкою. Але недавно старший сусід по дому розповів мені одну історію, яка сталася незадовго до її сме рті. Бабусю помітили шахраї. Один грав афериста, інший – поліцейського. »Шахрай» зажадала величезну су му, але відразу зателефонував «оперативник» і повідомив, що все під контролем.
Бабуся, за сценарієм, повинна була віддати ці rроші, за що й взяли б шахрая. Гроաі наказали викинути у вікно, загорнувши у пакет. Так вона й зробила. Бабуся завжди здавалася мені такою розумною, подекуди навіть обере жною. Але ж ні: віддала 200 тисяч невідомо кому. Я зателефонувала дільничному, або хоча б доньці.А потім nоліція, заяви. Подивилися камери – нічого: вікна бабусі були з іншого боку будинку.
Це й стало останньою краплею. Злягла бабуся. Мабуть, ці rроші вона берегла для дочки, або ж збирала собі на nохорон. Але найбільше я думаю про злочинців. Як у них вистачає совісті робити таке з самотніми людьми. Мізки працюють, і не слабак – так обман молодих, які хоча б вивчатися на своїх nомилках.Нехай усе це зло до них повернеться. Нехай вони зваляться звідкись, або замерзнуть холодної пори. І щоб в останні миті їх мерзенного життя обдурені старі люди стояли перед їхніми очима.