Дарина вдихала аромат свіжих квітів, що прикрашали залу її майбутнього весілля. Всі деталі були продумані до дрібниць: від вишуканих запрошень до розкішної сукні, яка ніби була створена саме для неї. Вона мріяла про цей день з дитинства, уявляючи, як обміняється клятвами кохання з Олексієм, своїм обранцем. Однак за день до весілля сталося дешо, що перевернуло її світ… Пізнього вечора, коли Дарина розглядала свою весільну сукню, пролунав дзвінок у двері. На порозі була незнайомка, в очах якої читалася рішучість.
“Ти повинна знати правду про Олексія,” – почала вона, не чекаючи запрошення увійти. “Вибачте, а ви хто?” — з побоюванням спитала Дарина, відчуваючи, як її серце завмерло в передчутті неприємностей. “Я його колишня. Те, що я зараз розповім, змінить твоє рішення про заміжжя,” – відповіла незнайомка, і послідувала розповідь про давню подію, пов’язану з її пологами та зрадою Олексія, батька дитини – темної таємниці, яку Дарина не могла ігнорувати. Наступний ранок Дарина провела в роздумах і сумнівах, зважуючи кожне слово, почуте напередодні. У результаті вона зробила вибір – скасувати весілля.
Насилу зібравшись з духом, вона зателефонувала Олексію. “Ми не можемо одружитися,” – тихо сказала вона, ледве стримуючи сльози. “Але чому? Що трапилося?” — його голос був сповнений здивування та болю. “Я не можу пов’язати своє життя з людиною, яка приховує такі речі. Мені потрібен час, щоб все обміркувати,” – відповіла вона, закриваючи за собою двері минулого і відкриваючи інші двері в майбутнє, повне невідомості, але й нових можливостей для щирого кохання.