У тихому затишному кафе, за філіжанкою ароматної кави, Ганна розповідала своїй подрузі Марії про те, як Вадим зробив їй пропозицію. “Уявляєш, він просто відправив мені повідомлення. ‘Ти станеш моєю дружиною?’ – Ось і все. Без квітів, без коліна, просто текст,” – говорила вона, намагаючись приховати розчарування у своєму голосі. Марія, уважно слухаючи, спробувала знайти втіху для подруги. “Може, він просто хотів здивувати тебе? Вадим завжди був не з тих, хто слідує традиціям,” – припустила вона. “Я знаю, але… це ж пропозиція руки і серця.
Я завжди мріяла про щось особливе”, – з тугою в голосі відповідала Ганна. Через кілька днів, Ганна і Вадим зустрілися в парку, де вони провели безліч щасливих моментів. Вона вирішила відверто поговорити про свої почуття. “Вадиме, чому ти вирішив зробити пропозицію таким чином? Це було… несподівано”, – почала вона. Вадим, дивлячись на неї, взяв її руки у свої. “Я знав, що це ризикований крок. Але я хотів зробити цей момент унікальним, не таким, як у всіх. Я думав, що це буде наш маленький жарт, наш особливий момент.
Я не хотів, щоб ти відчувала себе під тиском, якщо я зробив би це на людях,” – зізнався він. Після цієї розмови Ганна зрозуміла, що щирість та нестандартний підхід Вадима до життя – одні з тих якостей, які вона так цінувала у ньому. Вона посміхнулася, розуміючи, що пропозиція, хоч і була не такою, як вона мріяла, зате була сповнена любов’ю і турботою, які вона шукала в партнері. “Я згодна,” – сказала вона, і їхні погляди зустрілися в теплих обіймах осіннього сонця. У той момент Ганна усвідомила, що справжнє значення пропозиції полягає не в її формі, а в коханні, яке стоїть за цим питанням.