У химерному селі Карина та Сергій відсвяткували весілля – радісну подію, що об’єднала всіх мешканців. Незважаючи на те, що Сергій отримав у подарунок старий будинок їхньої бабусі, він був незадоволений, на відміну від подяки Карини за їхнє “власне маленьке гніздечко”. Прагнення до кращого життя змусило Сергія вирушити на далекі заробітки, щоб відремонтувати їхній скромний будинок. За п’ять років у них народилося двоє дітей, і успіх Сергія зростав, дозволяючи їм ремонтувати будинок та забезпечувати сім’ю. Карина теж зробила свій внесок, працюючи в місцевому дитячому садку.
Проте спокій було порушено, коли Сергій почав рідко бувати вдома, а його ставлення до дітей змінилося, що викликало підозри Карини. Особливо гостра сварка виникла через бажання дітей купити нові телефони, що виявило фінансові труднощі Сергія та його небажання йти на такі витрати, хоча зрештою він погодився купити їх у кредит. Руйнування їхнього шлюбу прискорилося, коли Карина дізналася про таємне життя Сергія та його рішення піти. Незважаючи на її благання, Сергій залишався байдужим, ставлячи свою нову сім’ю вище за неї.
Карина та її сини, стійкі перед негараздами, вирішили жити далі, незважаючи на те, що Сергій їх покинув. Історія набула обнадійливого обороту, коли Карина успадкувала будинок своєї тітки Марини, що дозволило розпочати життя з чистого аркуша. Повернення Сергія зі спробою примирення натрапило на рішучість та незалежність Карини, яка пішла далі і побудувала своє власне щасливе життя. Через роки, на весіллі синів, роздуми Сергія про втрачену сім’ю контрастували із самореалізацією та успіхом Карини. Незважаючи на його жаль, Карина залишилася непохитною, її життя процвітало завдяки підтримці синів та власним починанням, уособлюючи стійкість і радість поза минулим з Сергієм.