В останній день року я отримала несподівану звістку про те, що брат мого чоловіка – Денис, і його дружина Люда приїдуть до нас на свята. Мене не налякало їхнє рішення приїхати в останній момент, адже я вже приготувала салати і залишалося лише домовитися про гарячі страви. Пара приїхала пізно ввечері із двома дітьми, захопивши із собою лише скромну наволочку у подарунок. У відповідь я подарувала їм невелике деревце бонсай ручної роботи, прикрашене камінчиками. Люда, проте, відкрито висловила свою зневагу до подарунка, моментально поставивши негативний тон вечору.
Приготовлена мною вечеря – плов з куркою, манти та різні салати – не справила на гостей жодного враження. Вони критикували кожну страву, скаржилися на інгредієнти та приготування. Навіть Ксенія, дочка Люди, з презирством відкинула ікорну начинку в одному із салатів. На тлі критики мій син виступив на захист страви, вказавши на її корисність у порівнянні з тією нездоровою їжею, яку вони зазвичай їдять. Саме це спонукало мого чоловіка висловити братові все, що він думає про відсутність подяки та пристойності. Люда різко вирішила піти. Денис, йдучи, приніс легкі вибачення, пояснивши поведінку Люди її важким характером, але при цьому наполягаючи на тому, що вона, по суті, добросердна.
Ми з чоловіком не зациклювалися на цьому неприємному інциденті і повернулися до вечері. На щастя, наш син розрядив обстановку, з усмішкою попросивши тарілку салату і заявивши, що він не вибагливий у їжі. Ми продовжили святкування з веселим настроєм, насолоджуючись їжею та компанією близьких людей. Незважаючи на напруженість, що виникла раніше, ми успішно і радісно вступили в новий етап свого життя – повний надій на мирне небо та щасливе майбутнє.