З моїм чоловіком Андрієм ми разом ще з університетських часів. Він наполегливо домагався мене протягом трьох років, поки я не погодилася зустрічатися з ним. Він завжди був уважним, дивував мене подарунками та квітами. Після закінчення університету він зробив мені пропозицію, і я переїхала до його квартири відразу після весілля. За кілька років у нас народилася донька. Андрій часто працював за кордоном, залишаючи на моїх плечах дім та доньку. Хоча він щодня дзвонив і висловлював свою тугу за нами, я відчувала себе самотньою.
Ця самота змусила мене одного разу зайти на сайт знайомств, де я зустріла інтригуючого та розумного чоловіка. Наші онлайн-чати переросли в таємні побачення, і я зрозуміла, що закохалася в нього. Наближався Новий рік, і я вирішила залишити Андрія заради нового чоловіка – Сергія. Зізнавшись у своєму рішенні, я з подивом помітила, як Андрій розплакався, чого ніколи раніше не бачила. У результаті я поїхала до мами до села, де мешкав мій брат. Я чекала, що Сергій приїде за мною на призначений день, але він так і не приїхав. Він уникав моїх дзвінків, а врешті-решт написав повідомлення, що не хоче брати на себе відповідальність за жінку з дитиною.
Усвідомивши весь тягар свого вчинку, я відчула величезний жаль і огиду до себе. Плюс до всього, я не могла залишатися на селі до нескінченності. У справу втрутилася моя мама, попросила Андрія пробачити мені. Він погодився зустрітися, але його поведінка була холодною. Він прийняв мене назад лише заради нашої доньки, давши зрозуміти, що ніколи не зможе мене пробачити. Цей досвід дав мені суворий урок. Я втратила довіру та повагу чоловіка через свої імпульсивні дії. Цінуйте те, що у вас є, тому що одного разу ви можете все це втратити. А Ви чули схожі історії? Поділіться з нами.