Тетяна з чоловіком вирішили переїхати до Іспанії, коли її чоловік втратив роботу на батьківщині. Взагалі їм важко доводилося на той час у фінансовому сенсі, а тут друг сім’ї постійно пропонував влаштувати їх на гарну роботу закордоном. У результаті, зваживши всі за і проти, було вирішено переїхати. Це було непростим рішенням, реалізація теж забрала чимало сил. Їхньому синові було важко адаптуватися у новому мовному середовищі.
Проте сім’я подолала всі складнощі та залишилася жити в Іспанії. Робота була високооплачуваною, гроші перестали бути проблемою. Два роки сім’я жила щасливо та забезпечено, але потім Сергій почав все частіше говорити про те, що треба повернутися на батьківщину. Аргументи в нього були такі: -Ми тут ніколи не станемо своїми, треба на батьківщину! У нас там уся рідня. -Але у нас тут хороша робота!
Петро вже звик до школи та завів друзів. Що нам на батьківщині ловити? Справжня причина ідеї чоловіка з’ясувалась тоді, коли Тетяна знайшла в його телефоні діалог з колишньою дівчиною. З Олею вони зустрічалися до їхнього шлюбу. Вони відновили романтичне листування і заради зустрічі з коханкою чоловік збирався всю родину повернути на батьківщину. Зрада чоловіка і така непорядна поведінка дуже зачепили жінку. Вона сказала чоловікові, що все знає та подала на розлучення. -Роби як хочеш, ми з сином залишимося тут.