Я ніколи не розуміла, чим привабливий переїзд у велике місто. Виходець з невеликого села – я завжди вважала за краще простоту сільського життя привабливості міських джунглів. Однак кілька тижнів тому, через надзвичайну ситуацію на роботі, я була змушена поїхати до столиці. У той час з грошима було туго, тому я вирішила заощадити на готелі і зупинитися у своєї подруги Карини, яку я знала ще з університету. Карина завжди була зразковою студенткою – розум, краса та спортивні здібності. Вона була чуйною і порядною людиною. Я була рада знову побачити її, але після приїзду помітила, як сильно вона змінилася. Вона схудла, була заміжня за Остапом, про якого я чула, але ніколи не зустрічала особисто.
У них росла дочка Аліса – тямуща дитина, дуже схожа на свою маму. Мене вразив розкішний будинок Карини з великою галявиною перед будинком і особистим помічником. Це був разючий контраст із моєю скромною однокімнатною квартирою та самотнім життям, у якому домінувала кар’єра. Мої подруги в основному були заіжнв, деякі навіть по два рази, а я завжди жартувала, що заміжня за своєю роботою. У Карини, здавалося, було все: величезний гардероб, особистий водій і бездоганна зовнішність. Того вечора ми згадували університетські роки, пригощалися вином, екзотичними делікатесами та сміялися. Коли я дякувала їй за гостинність, то помітила легку напругу на її обличчі: у цей момент увійшов Остап. Його присутність, здавалося, змінила атмосферу, і Аліса швидко пішла до кімнати.
Наступного ранку я дізнався правду про шлюб Карини. Остап, великий бізнесмен, змусив її підписати шлюбний контракт, який вона не читала. Контракт накладав на неї абсурдні обмеження, наприклад, стежити за вагою і не виходити з дому без Остапа або водія. Вона також була обмежена у спілкуванні. Під її макіяжем я помітила синець. Ошелешена, я запропонувала Карині вихід зі становища, запросивши її жити зі мною. Однак вона не могла змусити себе залишити розкішне життя, незважаючи на обмеження та жорстоке ставлення. Я повернулася додому з важким серцем, розуміючи, що свобода – це цінність, яку поділяють не всі. Як кажуть, кожному своє…