Анастасія Петрівна завжди була суворою, але люблячою матір’ю. Коли її єдиний син, Ігор, оголосив про своє рішення одружитися з Ганною, дівчиною з високими амбіціями, Анастасія прийняла це з невдоволенням. Вона вважала Ганну не гідною партією для свого сина, але Ігор був непохитний. З самого початку відносини між Ганною та свекрухою складалися важко. Ганна відчувала себе непотрібною в сім’ї Ігоря, а Анастасія вважала, що невістка намагається відібрати у неї сина. Ситуація посилювалася з кожним днем. “Ігоре, твоя мама знову критикує мої рішення.
Вона вважає, що я не гідна тебе,” – скаржилася Ганна чоловікові. Ігор, упійманий між двома вогнями, почував себе безпорадним. “Мама просто переживає за мене. Вона завжди така,” – намагався він згладити кути. Але згодом Ганна дедалі частіше почала налаштовувати Ігоря проти його матері. Вона стверджувала, що Анастасія Петрівна втручається у їхнє життя та намагається керувати ними. “Ти маєш обрати, Ігоре, я чи вона,” – заявила Ганна одного разу, поставивши чоловіка перед важким ультиматумом. Ігор, розгублений і засмучений, прийняв рішення, яке виявилося фатальним для стосунків із матір’ю.
Він вирішив підтримати свою дружину, що призвело до остаточного розриву з Анастасією Петрівною. “Я завжди любила тебе, Ігоре. Але ти вибрав свій шлях,” – сказала Анастасія, коли син повідомив їй своє рішення. Після цього інциденту Анастасія Петрівна та її син перестали спілкуватися. Амбіції невістки та небажання обох сторін йти на компроміс призвели до глибокої сімейної трагедії, розділивши рідних та залишивши в кожному з них почуття втрати та смутку.