Микола опинився перед складним вибором, коли його батьки, Лариса та Петро, не схвалили його стосунки з Оленою, дівчиною без посагу. Його батьки, які цінують багатство та статус, запропонували Миколі машину та освіту за кордоном в обмін на припинення стосунків. Однак Микола цінував кохання вище за гроші і твердо вирішив бути з Оленою. Лариса та Петро, впевнені, що Олені потрібні гроші їхнього сина, спробували підкупити її, щоб вона пішла від Миколи .
Олена, яка щиро закохана, відмовилася. Незважаючи на їхні спроби, Микола та Олена залишилися разом, переїхавши до села, де жила бабуся Олени. Вони одружилися, у них народилися діти, і Микола знайшов роботу на фермі. Через трагічну випадковість Микола та Олена померли молодими, залишивши своїх дітей, Олега та Світлану, сиротами. Бабуся по материнській лінії, Тамара Федорівна, дбала про них до самої своєї кончини. Лариса та Петро, розірвавши зв’язок із Миколою, відмовилися взяти онуків до себе.
У результаті Олега та Світлану всиновив Валерій, друг Миколи. Через роки, ставши лікарем, Олег несвідомо вилікував свою бабусю, що призвело до возз’єднання з відчуженим дідом. Незважаючи на каяття бабусі та дідуся та їхні спроби налагодити стосунки, Олег та Світлана так і не змогли пробачити їх за колишнє неприйняття. Ця історія наголошує на важливості розуміння та прощення, адже втрачені можливості для примирення можуть призвести до тривалого жалю та втрачених відносин.