Після майже чотирьох років шлюбу Оксана пішла від мене до іншого чоловіка. Я був у відрядженні, коли вона повідомила мене про свій роман. Спочатку я подумав, що вона жартує, адже наші стосунки здавалися чудовими. Однак, повернувшись додому за місяць, я виявив, що наша квартира порожня – Оксана забрала все. Під час поїздки я переживав розрив на тлі напруженого робочого графіка.
Змиритися з цим було складно, але я не мав іншого вибору, окрім як жити далі. Через кілька місяців Оксана вийшла на зв’язок і попросила офіційного розлучення, яке ми зрештою оформили. Тим часом я просунувся кар’єрними сходами і зробив ремонт у квартирі, прибравши всі сліди Оксани. Дізнавшись про мої успіхи, вона висловила жаль і захотіла помиритися, натякаючи на зустріч.
Під час нашої розмови я вдавав, що мені важко жити без неї, можливо, на її задоволення. Пізніше Оксана знову зателефонувала, дізнавшись про мій реальний успіх, та виявила бажання відновити наші стосунки. Вона дзвонила часто, вибачалася і благала шанс повернутися до мене. Зараз я перебуваю в роздумах: мстити чи жити далі і будувати щасливіше життя. Зрада Оксани не виходить у мене з голови, і мені важко вирішити, чи заслуговує вона на прощення і чи може вона дійсно змінитися.