Мої довгоочікувані плани на відпустку зірвалися, коли чоловік повідомив мені, що не зможе поїхати з нами через робочі зобов’язання. Ми не були у відпустці з того часу, як 5 років тому народився наш син, і знайти когось, хто б доглядав нашу енергійну дитину, було непросто. Моя свекруха завжди відчувала себе пригніченою його енергією, а моя працююча мама ще не вийшла на пенсію. Упокорившись тим, що відпустку доведеться відкласти, я була здивована, коли моя двоюрідна сестра Настя запропонувала приєднатися до нас зі своєю дочкою того ж віку. Мені було цікаво, як Насті, яка скромно заробляла і розлучена з фінансово незговірливим колишнім чоловіком, вдалося накопичити на поїздку.
Мама припустила, що Настя збирала протягом року за допомогою всіх своїх родичів. Підбадьорювана рідними, я погодилася поїхати з Настею. Вважаючи за краще комфорт, я запропонувала летіти літаком, але Настя, прагнучи економії, хотіла їхати поїздом. Різниця в пріоритетах стала очевидною після прибуття. Настя наполягала на пошуку дешевого житла на місці, відкидаючи готелі з міркувань економії. Це призвело до того, що пошуки стали втомливими та вимотуючими, а Настя нарікала на дорожнечу кожного варіанта.
Наші розбіжності незабаром переросли у питання про те, як годувати дітей та проводити час на пляжі. Економність Насті доходила до того, що вона відмовляла дочці у таких простих задоволеннях, як кукурудза чи морозиво, а я вважала, що треба насолоджуватися відпочинком у повній мірі. У результаті я переїхала до готелю, щоб провести нормальні канікули з сином, що призвело до сварки з Настею та критики з боку моєї тітки. Незважаючи на напругу в сім’ї, мій чоловік та мама з розумінням поставилися до мого рішення. Весь цей досвід навчив мене, як важливо підбирати сумісних попутників і не відступати від своїх цінностей під час відпустки.