З самого дитинства я був близький із Сергієм – моїм найкращим другом. А в дорослому житті його сімейне життя завжди здавалося мені зразком для наслідування. Його дружина, Ольга, була справжньою красунею: струнка, з довгим волоссям – вона завжди привертала увагу, куди б не прийшла. Якось ми з сім’ями вирішили провести вихідні за містом. Це був ідеальний шанс поспостерігати за ними зсередини. Того дня, сидячи біля вогнища, я не міг відвести очей від Ольги. Вона була не тільки гарна, а й неймовірно приваблива. “Ти знаєш, Сергію, твоя дружина – справжня загадка для мене. Як їй вдається так добре виглядати і при цьому бути дбайливою матір’ю та дружиною?”
– Запитав я його , коли наші дружини пішли готувати вечерю. Сергій посміхнувся і відповів: “Знаєш, це не тільки її заслуга. Ми працюємо разом – як команда. Я намагаюся підтримувати її у всьому, що їй подобається і важливо. І це взаємно.” Ці слова змусили мене замислитись. Я завжди вважав, що жінка повинна сама дбати про свою зовнішність та благополуччя. Але тут я побачив інший приклад. Наступного дня, коли ми з дружиною гуляли лісом, я зважився на відверту розмову. “Олено, ти б хотіла чогось змінити в нашому сімейному житті?
Щось, що зробило б тебе щасливішою?” – Запитав я. Вона здивовано подивилася на мене. “Ну, я не очікувала такого питання. Напевно, хотілося б мати більше часу для себе, для догляду за собою”. “Я зрозумів. Давай знайдемо спосіб зробити це можливим. Я хочу, щоб ти відчувала себе доглянутою та щасливою,” – відповів я, усвідомлюючи, що моя роль у нашому сімейному житті має змінитися. Ця поїздка відкрила мені очі на багато чого. Я зрозумів, що щастя та добробут дружини – це не тільки її турбота, а й моя.