Я виросла в багатодітній сім’ї, де завжди бракувало коштів. Зрозумівши згубність цієї ситуації дуже рано, я переїхала до міста відразу після школи, щоб знайти своє щастя. Хоча я не вступила до інституту, зате вступила до технікуму і влаштувалася на роботу, живучи в гуртожитку. Я іноді відвідувала своїх батьків, завжди що-небудь привозила, знаючи, що вони потребують допомоги. За цей час я познайомилась із Юрієм. Він теж приїхав у місто заробляти на життя, і ми почали зустрічатись. Незабаром він зробив пропозицію, і я погодилася, схвильована перспективою створення сім’ї. Через місяць після нашого весілля я виявила, що вагітна.
Розуміючи, що ростити дитину в гуртожитку недоцільно, і не маючи можливості повернутися до батьківського будинку через брак місця, Юрій запропонував нам переїхати до його батьків у його село. Життя з моїми новими родичами виявилося складним. Мій свекор був чудовою людиною і підтримував мене, але свекруха була дуже недоброю і байдужою до мене та моєї дитини. Через три роки я дізнався від сусідки, а потім і від самого Юрія, що в нього в місті є інша жінка. Моя свекруха стала на бік Юрія, навіть не дбаючи про те, як це позначиться на нашому синові. Батько Юрія, однак, не схвалив дій свого сина і великодушно дав мені значну суму грошей, яка допомогла мені розпочати все з чистого аркуша.
Через кілька років я знову вийшла заміж, і мій другий чоловік виховував мого сина як свого власного. Нещодавно я дізналася, що мій колишній свекор живе один у дуже поганих умовах. Зі згоди мого нинішнього чоловіка – я вирішила привезти його жити до нас. Дивно, але він ще до переїзду написав заповіт, залишивши свій дім моєму синові Андрію. Ця новина розлютила Юрія, який сподівався успадкувати будинок. Незважаючи на його протести, мій свекор залишився твердим у своєму рішенні, шкодуючи, що його син став таким байдужим, як і його мати.