Андрій, вихований своєю суворою матір’ю Поліною Іванівною, був самотнім і замкнутим хлопцем. Незважаючи на те, що хлопець був гарний і розумний, він мало спілкувався з кимось, особливо з дівчатками, і ніколи не відвідував шкільних вечірок. Його мама, одинока мати, яка ніколи не розповідала про батька Андрія, прищепила синові послух і культуру. Власна думка Андрія часто відрізнялася від її, але він рідко висловлювався вголос. Андрій досяг успіху в навчанні і вступив до університету без жодних проблем. Однак він залишався відстороненим від бурхливого студентського життя навколо нього. Його нетовариство призводило до того, що дівчата дуже швидко втрачали до нього інтерес, незважаючи на визнання його привабливості та інтелекту.
З наближенням закінчення університету Андрій планував розпочати самостійне життя, маючи намір переїхати і жити один, далеко від постійного нагляду матері. Він ніколи не очікував знайти своє кохання на випускному вечорі в університеті. Раптова злива змусила його затриматися довше, ніж планувалося, і там він зустрів Наталю, життєрадісну та симпатичну дівчину. Їхній зв’язок був миттєвим – і вони танцювали разом весь вечір. Їхні стосунки розвивалися, але Андрій побоювався, що родина Наталії не прийме його. Він був скромний і не хотів виставляти свої досягнення напоказ. У день випуску Наталії Андрій купив для неї троянди та задумався про їхнє майбутнє.
На заході, після виступу Наталії, він був переповнений своїми почуттями і відкрито освідчився їй у коханні, що різко відрізнялося від його звичайної стриманої поведінки. За кілька хвилин Наталія познайомила Андрія зі своїми батьками, і вечір вийшов чудовим, ознаменувавши початок нового розділу у його житті. Цей досвід змінив Андрія. Тієї ж ночі він зробив Наталі пропозицію руки і серця, назавжди залишивши позаду себе колишнього і прийнявши нову, більш відкриту і рішучу версію самого себе. Наталя, не підозрюючи про його внутрішню боротьбу, яка призвела до такої зміни, просто насолоджувалася любов’ю та щастям, які тепер наповнювали їхнє життя.