Олена та Андрій жили у скромній квартирі, яку жінка успадкувала від рідних. Батьки Олени розлучилися, коли вона була маленькою – одразу після народження її молодшої сестри Марії. Лише через роки Олена дізналася, що Марія не була біологічною дочкою її батька. Незважаючи на розлуку, батько Олени залишався поряд з нею, переймаючись тим, щоб вона проводила з ним якомога більше часу. Він відписав Олені свою квартиру, яка стала її притулком після суперечок з матір’ю і вітчимом. Олена вийшла заміж за Андрія на останньому курсі інституту і вони зробили цю квартиру своїм будинком. Марія, яка колись віддалилася від Олени, тепер почала відвідувати її, навіть залишаючись на ніч.
Коли Андрію стало ніяково від поведінки Марії та її флірту з ним, Олена вступила в конфронтацію зі своєю сестрою. Та, все ще поводячи себе зухвало, зізналася у своїх почуттях до Андрія і зажадала свою частку квартири. Але Олена не збиралася поступатися, порадивши Марії вимагати частку у своєї матері. Минав час, і батьки Марії пішли на той світ. Вона знову повернулася до Олени, розповівши, що обтяжена боргами і має намір продати квартиру, щоби фінансувати свій розкішний спосіб життя. Згодом Марія продала ще кілька сімейних активів та переїхала до столиці разом зі своїм партнером. Однак її кошти незабаром вичерпалися, стосунки зійшли нанівець.
У результаті вона стала жити з літнім чоловіком у їхньому рідному місті. Через роки Андрій помітив Марію, яка спробувала втекти з його очей. Олена, відчуваючи жалість до своєї відчуженої сестри, звернулася до неї із пропозицією допомоги. Але сестра, одвічна егоїстка, оголосила про свій намір успадкувати квартиру старого і продати її заради своєї вигоди. Олена вкотре була збентежена поведінкою своєї сестри, усвідомивши нарешті, що деякі шляхи надто розходяться, щоб їх можна було поєднати.