Мої подруги ніколи не приховували, що заздрять мені. – Живеш на втіху. З таким чоловіком по-іншому і не можна. Пощастило тобі, Тамара, ох як пощастило! Тільки ніхто з них не знав, як я живу насправді. М’яко кажучи, не в шоколаді. З Кирилом ми познайомились на роботі. Наші компанії тоді здійснювали спільні проекти, тож ми й зустрілися. Я була одразу зачарована його харизмою. Нам обом було близько 30, тому ми не стали зволікати з весіллям. Якщо до шлюбу Кирило часто балував мене подарунками та компліментами – то потім вони різко припинилися.
Спочатку все було добре: у мене була своя машина, я часто влаштовувала чоловікові романтичні вечері. Але незабаром я помітила, що чоловік на все реагує як на належне. І ось Кирило почав показувати свою справжню натуру – неперевершену скнарість. – Навіщо ти таку дорогу рибу купуєш? На ринку в кілька разів дешевше. – Люба, ти в мене і так гарна. Невже ці процедури по догляду так прямо й потрібні? Але найжахливіше було не це. Кирило завжди купував усе найдорожче, якщо очікувався приїзд родичів чи друзів. Він нормально заробляв, так що економити не було сенсу, але перед друзями йому обов’язково хотілося показати своє “багатство”. Якось мій чоловік заявив, що закохався в іншу жінку.
Я, звичайно, засмутилася, але того ж дня зібралася і пішла до своєї квартири, яку ми здавали довгий час. Через тиждень, коли я приїхала за своїми речами, що залишилися в квартирі у колишнього, мене покликала на кухню його нова кохана . – Тамаро, він не дозволяє навіть на манікюр ходити. З ним взагалі неможливо жити. Як ти його так довго терпіла? – Я просто сама себе забезпечувала, люба. Коханка затрималася ненадовго. Вона виявилася гарною дівчиною, але з Кирилом не протягла й року. Адже вона не працювала. Навіть сумно уявляти, як вона постраждала.