Ми з чоловіком Колею все життя прожили у селі. Виростили тут двох дітей – старшого, сина Антона, та молодшу – дочку Катю. Господарство у нас велике – город, корова, кінь, кури. Ми з ранку до ночі працювали на городі чи у хліві. Рік тому наш Антон вирішив одружитися. Я думала, моя невістка буде звичайною сільською дівчиною. Але він привів Світлану – столичну дівчину. Молоді вирішили поки що пожити у нашому будинку: ми віддали їм весь другий поверх. За цей час вони вирішили зібрати гроші на квартиру. Спочатку я не дуже ладнала зі Світланою: не могла терпіти її міських замашок. Вона то скаржилася на поганий інтернет, то говорила, що працювати не вміє, то півень її дратує, то запахи. – Ну і навіщо ти таку наречену собі вибрав? Толку з неї, як з кози молока! – говорила я синові.
– Мамо, ну дай Свєті час, щоб вона звикла. Вона ж все життя у місті прожила. Світлана вже й сама почала відчувати мою неприязнь і холод . І почала всюди бігати за мною як хвостик. От пішла я вранці на город зібрати помідори – вона за мною йде, тримає цебро. Спочатку вона дуже боялася до корови підходити, але незабаром навчилася її доїти. І в курник зрозуміла, як треба заходити, що зібрати яйця. Почала вона готувати чоловікам вечерю, мила посуд, забиралася в хаті. Намагалася мені сподобатися! Якось вирішила я дістати банки з даху на варення. А Світлана така: “А давайте я”. Показала їй пальцем на сходи, а сама пішла корову доїти.
Тільки зайшла в хлів – і чую голосне “На допомогу”. Прибігаю – а Світлана лежить на підлозі. Праву ногу придавило сходами. Як на зло, чоловіки були на роботі, тож я побігла до сусіда кликати на допомогу. Сусід Степан швидко завів машину, і ми поїхали до міста до лікарні. – Місяць у гіпсі, ніяких тягарів – сказав нам лікар. Хоча Світлана була в гіпсі, але вдома намагалася забиратися і готувати. Ставила стілець біля смітника та чистила картоплю, а потім – підстрибуючи на одній нозі – варила борщ. -Все нормально. Я хочу допомогти. Та ще й фізкультуру зроблю, – сміялась вона. Ось так і змінилася моя думка про Світланку. Тому – порада всім жінкам: цінуйте своїх невісток!