Анастасія Павлівна була досвідченою вчителькою біології. Вона збиралася на день народження до своєї коханої подруги та колеги Ольги Василівни: вони разом пропрацювали в школі майже 30 років. Анастасія прокинула раніше і почала збиратися. Випрасувала свою улюблену блузку зі спідницею. Вбралася, тільки ось на вулиці нещодавно пройшов дощ – і навколо були одні калюжі. Анастасія Павлівна зайшла до магазину, купила тортик та квіти для подруги. Вийшовши з магазину, почала йти тротуаром. І тут промчала машина, за кермом сиділа білявка.
Вона зупинилася за 10 метрів. Бризками від калюж білявка облила Анастасію з ніг до голови. Та ще й зіпсувала квіти із тортом. – Бабцю, ти куди така ошатна зібралася? Вже пізно, всім бабкам удома сидіти потрібно в такий час. – У мене були важливі справи! Та й як тобі не соромно! – Чого мені соромитися? За те, що ти не розумієш, де ходиш, сама біля калюжі йшла, сама винна. У цей момент із будівлі вийшов солідний чоловік у костюмі . Білявка одразу змінилася в обличчі та розтягла свою усмішку. – Що тут трапилося? – Запитав чоловік.
– Вадим Андрійович. Тут бабуся під машину лізла, тепер мене звинувачує. – Вадимушка, це ти? – вигукнула Анастасія. -Анастасія Павлівно? Як я радий вас бачити! Чоловік обійняв свою улюблену вчительку з білогії. Він незабаром зрозумів, що білявка – його секретарка – сама неакуратно їхала повз бабусю. Він змусив її вийти з машини. Та неохоче погодилася, а потім Вадим Андрійович забрав у неї ключі. Колишній учень допоміг вчительці дійти до будинку, почекав, поки вона переодягнеться, і купив для Ольги Василівни нові квіти з великим тортом. І вони разом пішли відзначати день народження.