Наталя працювала над проектом разом із своїм начальником уже кілька місяців. Це було непросте завдання, і вона часто залишалася на роботі допізна, щоб завершити все вчасно. Вона докладала максимум зусиль, щоб усе було зроблено ідеально, але її начальник постійно знаходив якісь вади у її роботі та просив переробити. Якось, після довгого та важкого дня, Наталя знову отримала дзвінок від свого начальника. Він сказав, що не задоволений останніми змінами у проекті та попросив її переробити все наново.
“Наталя, я думаю, що нам потрібно переробити цей розділ проекту. Це не те, що я очікував”, – сказав він. Наталя була вже на межі. Вона була сильно втомленою та фрустрованою постійними змінами та переробками. Вона втратила терпіння і закричала в трубку: “Знаєте, що: беріть свій проект і котіться куди подалі! Я більше на вас не працюю!” Потім вона поклала трубку, почуваючи себе одночасно звільненою і наляканою своїм вчинком. Вона знала, що це могло мати наслідки для її кар’єри, але вона більше не могла терпіти такого ставлення до себе.
Наступного дня Наталя прийшла на роботу, готова до можливого звільнення. Але, на її подив, її начальник підійшов до неї і вибачився. “Наталя, мені шкода, що я тиснув на вас так сильно. Я розумію, що це було несправедливо, і я ціную всю вашу важку роботу”, – сказав він. Наталя була здивована, але й рада, що він зрозумів свою помилку. Вона вибачилася і вирішила продовжити працювати над проектом, але на більш здорових прийнятних умовах.