”Моя мама найкрасивіша на світі, особливо, коли фарбується – як каже мій тато. Але був один випадок, коли тато вранці прокинувся раніше мами і мало не закричав зі страху, побачивши маму в такому вигляді…” – Вчителька читала твір третьокласника Вови і сміялася до сліз. ”Мама одного вечора вирішила зробити зволожуючу маску для обличчя. Вона надягла її перед сном і забула зняти. Тато, прокинувшись вранці і побачивши маму в зеленій масці, злякався, подумавши, що це якийсь інопланетянин проник до нашої оселі.
”А-а-а!” – крикнув тато, стрибнувши з ліжка. Мама, злякавшись крику тата, теж схопилася і почала дивитись у дзеркало, намагаючись зрозуміти, що з нею не так. Усвідомивши, що причина всієї паніки – маска на обличчі, вона почала сміятися. ”Вовочка, не хвилюйся, це просто маска!” – Сміючись, сказала мені мама. Тато, теж зрозумівши, що це просто маска з учорашнього вечора, почав реготати. ”О, боже, я думав, що ти інопланетянин!” – Сміючись, сказав тато. Мама зняла маску, і всі почали сміятися разом.” Вчителька, закінчивши читати твір, витерла сльози з очей і сказала: -Вовочка, у тебе вийшов дуже кумедний і оригінальний твір!
Усі діти у класі почали аплодувати Вовочці. Він став червоніти від сором’язливості, але був дуже радий, що його твір сподобався вчительці та однокласникам. Того дня, повернувшись додому, Вовочка розповів мамі та татові про те, що сталося в школі, і вони були дуже горді своїм сином, хоч і трохи збентежені, що про історію в їхній спальні тепер багато хто дізнався.