У Іри було не найміцніше здоров’я: її мучили часті головні болі та діагностована хвороба. Її подруга Дарина запропонувала якось нетрадиційне рішення: народити дитину – і хвороби зникнуть. У свої сорок три роки Іра повірила, що ця ідея може спрацювати і вирішила стати матір’ю. Коли настав термін пологів, вона лягла в лікарню, виглядала спокійною і поступливою. Вона висловила бажання зробити кесарів розтин через страх перед пологами, але медичний персонал порадив відмовитися, оскільки не було вагомих свідчень для цієї процедури.
Через три години, після сильного родового болю, Іра народила хлопчика, дуже схожого на неї. Однак вона не виявила до новонародженого жодної прихильності чи інтересу. Вона виглядала байдужою і навіть не цікавилася його здоров’ям, що змусило лікарів запідозрити важку післяпологову депресію. Дії Іри наступними днями підтвердили їх побоювання. Вона відмовлялася годувати грудьми чи тримати сина на руках і зрештою висловила бажання відмовитися від нього, заявивши, що єдиним мотивом для пологів було покращення здоров’я.
Перед тим, як залишити лікарню, вона повідомила адресу батька дитини, розповівши, що їхні короткі стосунки закінчилися до того, як він дізнався про її вагітність. Несподівано цей чоловік, 47-річний Олексій, який був бездітним, вирішив прийняти своє новонабуте батьківство. Він швидко пройшов процедуру підтвердження батьківства, здивувавши персонал лікарні своєю готовністю стати відданим батьком. Він тепло обійняв свого сина, символізуючи початок їхнього нового спільного життя.