Я домогосподарка з 3-річною дочкою, Іринкою. Моя свекруха, незважаючи на те, що мешкає окремо, майже щодня вторгається в мій простір і псує мені настрій, а вже й здоров’я. Якось вона ”застукала” мене відпочиваючою, поки Іринка спала, і це її привело в сказ. Вона лаяла мене за те, що я лежу вдень, і порівняла мене з лінивцем, сказавши, що я цілими днями лежу на боці, поки мій чоловік Назар працює. Далі вона сказала, що інші жінки, які перебувають у декретній відпустці, часто займаються бізнесом або роботою з дому, щоб утримувати свої сім’ї.
Увечері вона зробила ці самі зауваження у присутності Назара. Назар – наш єдиний здобувач, який заробляє дев’ять тисяч гривень. Його заробіток зменшився через економічну ситуацію в Україні. Ми ледве зводили трималися на плаву, живучи на орендованій квартирі і іноді вдаючись до кредитів, щоб звести кінці з кінцями. Моя свекруха стверджує, що я маю працювати, але я повністю присвячую себе турботі про нашу гіперактивну дочку. Свекруха, я так розумію, не може тверезо оцінити зусилля, необхідні для того, щоб тримати будинок у чистоті з такою активною дитиною. До речі, сам Назар, здається, не надто стурбований нашим фінансовим становищем.
Він каже мені знайти роботу, якщо я незадоволена чимось. Я ж вважаю, що як єдиний чоловік у домі він має шукати найкращі можливості для забезпечення нашої родини. Я розриваюся. З одного боку, нашого поточного доходу недостатньо, а з іншого боку, моя дочка потребує моєї уваги та часу. Чи маю я знайти роботу, чи Назар повинен сам якось активізуватися? Постійне скиглення моєї свекрухи викликало у мене стрес, який відбивається на всіх аспектах мого життя. Найняти няню – не варіант через фінансові обмеження, а сама свекруха відмовляється допомогти. Мені зараз дуже потрібна ваша порада.