У свої 25 років Ірина вважалася привабливою дівчиною, комфортно жила у двокімнатній квартирі та отримувала задоволення від своєї роботи. Те, що вона все ще незаміжня, викликало здивування серед її однолітків, крім Івана – її сусіда, який жив у цьому будинку вже рік. Іван, який був на 5 років старший, був безнадійно закоханий у Ірину. Ірина ставилася до Івана з добротою. Незважаючи на розлучення, він був гарною людиною та чудовим другом. Проблема полягала в Ірині. Ще зі школи вона була закохана у свого однокласника Миколу. Вона не могла забути його вже 7 рік. Одного ранку Іван постукав у двері Ірини. Вона відкрила із посмішкою.
Його м’язова статура викликала в неї захоплення. Він приніс їй пакет із солодощами, знаючи її слабкість. Вони перейшли на кухню пити чай, під час якого Іван милувався фігурою Ірини. Вони обговорили плани на день та вирішили піти на пляж. Поки вони плавали і грілися на сонці, Іван не міг не милуватися Іриною. Увечері вони повернулися додому, і Ірина відклала серйозну розмову, яку хотів завести Іван. Наступного дня Ірина приїхала до родичів до сусіднього села на день народження сестри. Рідні розпитували її про плани заміжжя, і вона згадала Івана. Її сім’я скептично поставилася до нього через його минуле розлучення, але Ірина пояснила його фінансову стабільність та любов, яку він відчуває до неї.
Коли Ірина збиралася на вокзал, Микола запропонував підвезти її. Вони проговорили всю поїздку, але його інтерес здавався поверховим. Він розповідав про своє холостяцьке життя і, схоже, вважав жінок одноразовими. Ця зустріч зруйнувала ідеалізоване уявлення Ірини про Миколу… Коли вони дісталися вокзалу, Ірина розплатилася з Миколою і попрощалася з ним, відчуваючи суміш смутку та полегшення. Чоловік, за яким вона сумувала сім років, виявився не тим, кого вона собі уявляла. Іван чекав на неї вдома. Вона кинулася в його обійми, нарешті отримавши можливість відповісти на його кохання.