Минулого року Марії виповнилося 65 років. Вона жила одна у своєму селі, овдовівши за п’ять років до цього, а діти давно роз’їхалися. Вона дивувалася з приводу відсутності уваги, адже не пам’ятала жодних провин зі свого боку. Марія володіла значною фермою з численною худобою та овочевим полем площею вісім акрів. Але з погіршенням здоров’я – хворими ногами та високим кров’яним тиском – господарювати ставало все важче.
Тому, спеціально для цієї справи, вона найняла Оксану – місцеву мешканку, якій виплачувалася половина пенсії Марії, щоб та допомагала їй по господарству та по дому. Якось донька Марії зателефонувала, засмучена чутками, які до неї дійшли від сусідів. Вони говорили, що Марія фактично вдочерила Оксану і навіть планувала переписати будинок на її ім’я. Марія спробувала пояснити своє рішення, посилаючись на відсутність підтримки з боку дітей, але дочка перервала розмову, не дочекавшись відповіді.
Син взагалі не відповідав на дзвінки… Спустошена Марія відчувала, що її діти не розуміють її тяжкого становища і не бажають слухати. Їй завжди здавалося, що вони будуть раді, дізнавшись, що вона знайшла помічника – але їхня реакція залишила на душі сильні почуття провини. Однак Оксана заспокоїла жінку, наполягаючи на тому, що вибачатися мають діти, а не Марія.