Давним-давно у звичайному селі біля річки жила пара на ім’я Петро та Ірина зі своїм сином Миколою. Їхній будинок був старим, але завдяки ніжній турботі подружжя він залишався міцним, теплим і гостинним. Микола любив село і будинок свого дитинства, але, подорослішавши, переїхав до міста, залишивши батьків і подругу на ім’я Олена, на якій батьки потай сподівалися, що він одружується. Коли настала осінь, що ознаменувала кінець сезону збирання врожаю, Микола, який зазвичай повертався допомагати, не повернувся – на превеликий жаль батьків. Проте їхній смуток змінився на радість, коли незабаром він приїхав з молодою дівчиною на ім’я Ліза, яку він представив як свою дружину.
Вони одружилися без офіційної церемонії і жили у квартирі, що дісталася Лізі у спадок. У Лізи, сироти, було важке минуле, але вона перетворилася на прекрасну жінку, яка працювала вихователькою у своєму рідному дитячому будинку. Микола ж працював у місті виконробом. На Різдво пара приїхала до батьків Миколи з радісною новиною про те, що Ліза вагітна. Новий рік вони зустріли разом, а влітку у Миколи та Лізи народився син Олексій. Незабаром через капітальний ремонт у міській квартирі їм довелося тимчасово оселитися у Петра та Ірини. Коли ремонт було закінчено, Микола та Ліза вирішили залишити Олексія з бабусею та дідусем, а самим повернутися до міста. Здорове життя на свіжому повітрі у селі благотворно вплинуло на хлопчика. Навіть коли Олексію виповнилося п’ять років і він був готовий до школи, він вирішив залишитися дідусем після смерті бабусі Ірини. Незважаючи на своє особисте горе, Петро дбав про Олексія і навчив його багатьом корисним навичкам.
Але старість почала наздоганяти Петра, і йому стало все важче пересуватися. Микола та Ліза вирішили перевезти Петра та Олексія до міста, де вони могли б краще дбати про нього. Хоча Петро спочатку чинив опір, але у результаті погодився. У місті Петро важко справлявся з новою обстановкою, і Ліза, яка чекала на другу дитину, запропонувала відправити дідуся до будинку для людей похилого віку . Микола та Ліза обговорювали цю можливість, коли маленький Олексій підслухав їхню розмову… Хлопчик благав батьків не виселяти дідуся і обіцяв сам дбати про нього. Перейнявшись його словами, батьки вирішили залишити у себе старого. Коли Ліза народила доньку Оленьку, Петро підбадьорився і навіть зміг ходити, щоб стежити за онукою.