Дід Макар помітив худеньку дівчинку, що сиділа на лавці біля місцевого магазину, загорнуту в куртку, яка була їй явно не за розміром, і при цьому тихо плакала. Він підійшов до неї і спитав, чому вона сидить тут так пізно, адже її батьки, напевно, хвилюються. Дівчинка, яку звали Ганною, пояснила, що мати та вітчим не дбають про неї, і точно не помітять її відсутності.
Дід Макар здивувався і попросив її купити йому продукти на гроші, які він їй дав, а потім відвідати його. Ганна повернулася з продуктами та рештою, і дід Макар запросив її до своєї квартири. Він приготував для них чай та їжу, і вони поговорили про ситуацію, в якій Ганна опинилася через матір та вітчима. Дід Макар поспівчував Ганні і вирішив допомогти їй та її матері.
Він запропонував їм свій будинок у сусідньому селі, і за підтримки його сина вони переїхали туди. Катя, мати Ганни, знайшла роботу продавщиці та старанно працювала, щоб забезпечити свою дочку. Дід Макар був радий почути, що у них все добре, і відвідав їх наступного літа. Він був щасливий, що зміг допомогти їм, і вірив, що доброта може призвести до добрих змін у житті.