Степан з дитинства любив риболовлю і часто відзначав свій день народ ження приготуванням юшки на березі озера. Одного разу він вирішив взяти з собою сина Олега, якому нещодавно виповнилося шість років. Після смачної вечері та гри в карти Олегу стало нудно, і він захотів на рибалку.
Друзі Степана завжди зазначали, що Олег зовсім не схожий на Степана, що завжди викликало у Степана ніяковість. Він усвідомив, що вже не раз чув цю фразу, навіть коли малюка поклали йому на руки біля дверей nологового будинkу… В останні роки справи у Степана йшли в гору: він купив нову машину та квартиру. Його дружина Люда все вела по будинку, але не забувала про свій зовнішній вигляд. Після того, як Олеґ заснув, Степан не міг позбутися занепокоєння і вирішив оглянути риси обличчя сина. Він зрозумів, що Олег не схожий ні на нього, ні на Люду.
Наступного дня Степан розповів Люді про свої побоювання, внаслідок чого вони вирішили зробити тест на батьківство. Результат тесту здивував їх обох, так як Оле г не був їх біологічною дитиною. Після розслідування вони виявили, що їх сина підмінили при народ женні ще в nологовому відділенні. Зрештою, вони знайшли свого біологічного сина, який живе в жалюгідних умовах з іншою родиною. Степан не наважувався обміняти дітей, тому що любив Олега, але думка про те, що його біологічний син живе в таких жа хливих умовах, не могла дати спокій. Надавши доnомогу та підтримку біологічній сім’ї протягом кількох років, батьки нарешті погодилися віддати Степану та Люді їхнього рідного сина.