Я росла зі старшою сестрою Алісою, і ми ніколи не ладнали. Наші батьки завжди були на її боці, навіть коли вона була явно неправа. Незважаючи на це, ми обидві вийшли заміж і народили дитину. Найбільше ми сварилися, коли я першою вийшла заміж, адже моя сім’я вважала, що першою має вийти Аліса як старша сестра. Але я не вірила в ці забобони, тому й виникла суперечка.
Коли в Аліси народилася дочка, мої батьки матеріально підтримували її сім’ю, а в мене позичали гроші, не кажучи мені, що віддають їх сестрі. Зрештою я дізналася про це і перестала давати їм гроші. А кілька тижнів тому мені зателефонувала мама і вимагала, щоб я віддала Алісі частину старого одягу моєї дочки. Але я не могла одразу відвезти, бо була вдома одна зі своєю сплячою дитиною, тому сестра сама приїхала і почала дорікати мені за те, що я не допомагаю своїй родині.
Коли я дала їй пакет з непотрібними дочці речами, вона жбурнула його на підлогу і зажадала “нормального” одягу. Пізніше зателефонувала мама і звинуватила мене в тому, що я взяла за старі речі гроші, але річ у тому, що я нічого не брала. Тепер я обірвала зв’язки з усіма ними і більше не хочу чути про них.