У зв’язку з ремонтом у нашій квартирі нам із чоловіком Олегом довелося залишитися на кілька днів у моєї свекрухи Софії Михайлівни.
Незважаючи на те, що вона тепло зустріла нас і нагодувала смачною вечерею, умови для сну були складними.
Софія Михайлівна скаржилася, що моє хропіння не дає спати Олегу, а сусідський собака гавкає через мою присутність.
Незважаючи на ці скарги, ми залишилися ще на кілька ночей, поки я не витримала і не попросила Олега виїхати прямо у цю хвилину.
Коли ми сказали Софії Михайлівні про своє рішення, вона вибачилася і попросила залишитись, але продовжувала робити зауваження щодо мого хропіння.
Ми з Олегом були тверді у своєму рішенні поїхати і відчули полегшення, коли робітники закінчили ремонт однієї кімнати у нашій квартирі, щоб ми могли хоча б ночувати вдома.
Софія Михайлівна не розуміла, що її критика на мою адресу позначилася і на її синові, адже ми тепер є родиною.
Скрізь може добре, але немає місця краще за свій дім.