Одного туманного вечора 6-річну Катю відправили з тіткою Наталею на прогулянку, поки на вулиці йшов дощ. Однак Катя не хотіла виходити на вулицю, бо решту дітей покликали додому, і було холодно. Натомість вона вважала за краще посидіти біля входу до старого чотириповерхового будинку своєї тітки. Сидячи на підвіконні в під’їзді, Катя задумалася, що сестра її матері стає дедалі слабшою і частіше nлаче. Якась дивна жінка, одягнена в чорне, стала регулярно відвідувати їхній будинок, і щоразу, коли вона приходила, Катю відправляли гуляти.
Дівчинка дуже сумувала за своєю матір’ю і не розуміла, чому та пішла і більше не повернулася. Якось, коли Катя сиділа на тому самому підвіконні, з нізвідки з’явився високий і дивний дядько, одягнений у довгий плащ із капюшоном. Чоловік запитав Катю, чому вона сидить тут, і дівчинка відповіла, що чекає, коли жінка у чорному покине квартиру тітки Наталії, щоб вона могла повернутись додому. Потім незнайомець спитав Катю про її матір, і дівчинка сказала йому, що та поїхала, а тітці Наталі нездо ровилося, і цілителька доnомагала їй.
Чоловік розповів, що прийшов за тіткою Наталею, щоб відвести її до сестри Ліди – матері Каті. Дівчинка благала його не забирати тітку Наталю і запропонувала йому свого плюшевого ведмедика в обмін на те, що він залишить її тітку. Чоловік узяв плюшевого ведмедика і погладив Катю по голові, перш ніж сказати: -Той, хто піде зі мною, більше не повернеться. Катя повернулася до своєї квартири і застала тітку на кухні за приготуванням вечері. Вона не хотіла говорити про те, що сталося, і рано лягла спати. Каті наснилася її мама, яка з’явилася як у тумані та посміхнулася їй. Наступного ранку Катя виявила свого плюшевого ведмедика, який сидів на підвіконні, а тітка Наталя почала одужувати. Дивна жінка у чорному більше не приходила.