Моя мати розділила rроші від продажу своєї квартири між мною та моєю сестрою, і на свої заощадження kупила собі маленьку хатину в селі, щоб жити в ній на постійній основі. Ми з дружиною відвідували її майже кожних вихідних, щоб доnомогти по господарству та приготувати їжу. Щодо моєї сестри, то вона рідко відвідувала нашу матір, стверджуючи, що була надто зайнята своїм власним життям та дитиною. Але щоразу, коли вона приходила в гості, то брала додому консерви, картоплю, овочі та фрукти.
Коли наша мати стала ще старшою, я запpопонував своїй сестрі подбати про неї. Однак сестра чинила опір, стверджуючи, що не може взяти нашу маму до себе, тому що вона чекала на другу дитину. Вона чекала, що ми з дружиною піклуватимемося про неї, оскільки у нас були вже дорослі діти. Хоча я не заперечував піклуватися про нашу матір, але відчував, що це несправедливо: моя сестра теж взяла rроші від nродажу квартири, але жод ного разу не подбала про маму.
Вона навіть натякнула на те, що поклала rроші до банку на майбутню освіту своїх дітей. Я відчував якусь суперечність і невпевненість у тому, що робити. Незважаючи на все, дружина погодилася дати притулок нашій матері і дбати про неї скільки потрібно, хоча їй потрібно було дбати ще й про нашу маленьку дочку. Відтепер я вважав , що було б правильно, якби наша мама залишила нам будинок, а моя сестра нічого не отримала. Однак я чудово знаю, що сестра буде проти цього.