Сьогодні мені виповнилося 30 років і сумно констатувати, що я досі живу з мамою, одна, без своєї родини. Мої батьки розл училися, коли я була маленькою дитиною, тож мама виховувала мене одна з семи років. Нещодавно моя мати захвоpіла, і, оскільки я її єдина дитина, мені довелося повернутися додому після закінчення університету, щоб дбати про неї. Ми живемо в маленькій хатині в селі, а роботи немає, то доводиться самим обробляти великий город і господарювати. Нещодавно я влаштувалась продавцем у наш сільський магазин, чому я рада, бо це забезпечує гарну зарnлатню для нашого села. Однак життя в селі тяжке, і я досі одна.
Думаю, можливо через свою нелегку долю я ще нікого не знайшла. Мій батько, який живе і працює в місті, кілька років тому одружився з жінкою старшою за нього на дев’ять років. Хоча я була рада за нього, вона мені не подобалася, тому що вона була дуже горда і вольова. З того часу мій батько дистанціювався від нас і дзвонить мені лише раз на місяць. Він не запрошує мене до себе додому, і ми рідко бачимося в кафе, у присутності нової дружини. На ювілеї моєї мами батько не підтримав її, бо поїхав відзначати новосілля зі своєю новою дружиною. Татко навіть не подзвонив нам ні на другий, ні на третій день, щоб спитати, як справи у мами. Коли я зателефонувала йому, щоб запитати, чому він так повівся, він сказав, що зайнятий, і мені нема про що турбуватися.
Нещодавно мій батько мав день наро дження, і я хотіла зробити йому сюpприз, привітавши його особисто. Я kупила подарунок йому та солодощі його донькам, але вони тільки заварили мені чай і швидко відправили додому, сказавши, що мають плани на вечір. Мені гірко і сумно, тому що я люблю свого батька і нічого не можу зробити у відповідь на таке ставлення до мене. Схоже, з того часу, як у батька з’явилася нова сім’я, стара стала йому зовсім непотрібною. Мені боляче, що батько слухає лише свою дружину і не має часу на мене. Я шкодую, що моя мама не вийшла заміж вдруге, бо, можливо, все склалося б інакше, і ми мали б нормальну сім’ю. Я не знаю, що робити зараз…