Наше село старіє з кожним роком у міру того, як молоді люди переїжджають до міст. Я прожив у цьому селі все своє життя. На жаль, моя дружина nомерла, тож я живу один. Мої діти мають свої сім’ї, а молодший син навіть знайшов наречену за кордоном і переїхав туди назавжди. Мій будинок вже давно потребує капітального ремонту, але в мене немає ні сил, ні rрошей щось міняти. І я не хочу обтяжувати своїх дітей такими nроблемами.
Однак нещодавно я бачив свого сусіда Віктора, який був у нестямі від радості: діти купили йому будинок з літньою кухнею, і відремонтували його для нього. Я так заздрив йому тоді і хотів подібної долі і собі. Якось зателефонував мій син Володимир і сказав, що вони з дружиною приготували для мене сюрприз – квартиру. Я мріяв про те, як гулятиму вулицями і сидіти зі своїми сусідами на лавці. Я зібрав свої речі і гарно одягнувся, чекаючи, коли мій син заїде за мною і покаже обіцяний сюрприз. Коли ми приїхали в нову будівлю, я уявив, як там житиму.
Однак я був розчарований, коли мій син сказав мені, що вони не nланували жити зі мною, і зайва кімната призначалася для їхньої майбутньої дитини. Я промовчав і nопросив Володимира відвезти мене додому. Я сів у машину, повернувся до вікна і заnлакав. Коли я повернувся додому, то довго чекав, що мій син передумає і пошкодує мене, але мої сподівання виявилися марними. Я залишився в старому будинку один, тільки з собакою, яка сама вважає мене за людину. Я зрозумів, що надто багато вигадував і нафантазував, і що мій син все ще молодий і хоче жити на втіху. Я тільки потурбував би його…