Вже два роки Ганна має власний маленький бізнес. Ще після наро дження сина вона зрозуміла, що любить пекти. Спочатку це були торти для рідних на день наро дження. Вони завжди хвалили її талант, а чоловік сплатив їй курси кондитера. Тоді вона почала пекти на замовлення. Усі кошти вона відкладала на свою справу. І їй удалося відкрити свій заклад. На відкриття прийшло чимало людей. Багато хто з них був її клієнтами. За час існування закладу вона знала всіх, хто приходив сюди.
Хтось приходив пообідати, дехто влаштовував зустрічі. У її кафе матусі часто влаштовували дні наро дження своїм дітям. А нещодавно вона помітила у кафе дівчинку, на вигляд їй було дванадцять років. Вона сиділа у дальньому кутку закладу. Щоразу дівчина брала одне й те саме тістечко. Дівчинка мала при собі щоденник, у якому щодня робила якісь записи. Коли ж у кафе не лишалося нікого з відвідувачів, вона питала, чи можна пограти на скрипці. Ганна дозволяла.
Адже гра подобалася всім присутнім. Дівчинка мала справжній талант. А якось вони з нею таки розмовляли. Дівчину звали Анжела. Жила вона у будинку неподалік. Дитина не дуже хотіла розповідати щось про своє життя. І згодом вона почала розповідати історію свого нелегкого дитинства. Мама виховyвала дівчинку сама. Свого батька вона не знала та не бачила. Мама не хотіла розмовляти на цю тему. Поки мати дівчинки їздила на заробітки, про дівчину дбала бабуся.
А коли бабуся захвоpіла, дівчинка переїхала жити до мами. Спершу вони жили добре. Дівчина добре вчилася, тож nопросила, щоб її записали до музичної школи. Мама на рік уперед сплатила їй навчання. Поки в їхньому житті не з’явився Андрій. Він чемно ставився до мами і приділяв час дівчинці. А переїхавши до квартири, показав своє справжнє обличчя. У будинку почали з’являтися різні люди. Дівчинка боялася виходити до них.
Вони п’яні kликали її до себе, щоб та щось заграла на скрипці. Бувало, що дівчина непомітно тікала з дому, доки ніхто не бачив. За два дні дівчинка прийшла до неї з домашніми пиріжками. Сказала, що це подяка від бабусі. Вона наважилася втекти від мами з вітчимом, а бабуся її прийняла. Бабуся також хвилювалася за свою онучку. Тепер вони разом. Зрештою дитина щаслива.