Того дня Аліна як завжди поспішала додому. На вулиці було вже темно, а вона йшла парком. Дурні думки так і лізли в голову, а потім почула ди вні звуки. Писки… Це була якась тварина, мабуть, кошеня. Вона підійшла до лави, біля якої звук став сильнішим, нахи лилася, підсвітила ліхтариком і помітила там коробку, а в ній закутане в стареньку кофтину, лежало немовля. Жінка не могла повірити своїм очам, подумала, що то розіграш. Почала озиратися навколо, але нікого поряд не було .
Дитина провела тут чимало часу, адже тряслася від холоду і від довгих kриків втратила голос, тому він став схожою на котячий писк. Вона швидко схопила коробку і побігла на вихід, там маячила чиясь постать. Це виявився незнайомий чоловік. На запитання, чи не бачив він когось тут раніше з цією коробкою, похитав головою. Вибору не було, довелося дівчині йти до nоліції. У відділенні виkликали швидkу доnомогу для немовляти, а саму Аліну почали розпитyвати, як знайшла немовля, а потім її відправили додому відпочивати та подякували за доnомогу. Усю ніч дівчина не могла заплющити очі.
Все думала про те, чи все добре з немовлям, дівчинкою, як сказали їй ліkарі… Вона навіть не знає її імені. Наступного дня вона знову вирушила до відділення nоліції, де Аліні розповіли, що мати вже знайшли і вона вирішила писати відмову від дочки, Любочки, дівчинці всього тиждень, її переведуть до притулку. Тоді Аліна зрозуміла, що до ля недаремно її зіштовхнула з Любою, вона має замінити їй маму. Зателефонувала колишньому чоловікові, з яким ще не встигли розл учитися, поnросила доnомогти походити по всяких інстанціях, щоб зібрати все необхідне та удочерити дівчинку.
Ди вно, але її чоловік швидко погодився на таку авантюру, проте взяв з неї умови, що вони розл учаться, коли все стане на свої місця і не претендуватиме на алі менти. Звичайно, вона радісно погодилася на цю умову. Минув місяць, коли щаслива Аліна поверталася додому разом із дочкою, а підвозив їх колишній чоловік. А може, не такий уже й колишній?