– Самотність-це єдине, що я відчуваю вже вісім років, – сказала Світлана подрузі Ганні. Ганна дyже здивувалася. Адже у Свєти була ідеальна сім’я, чоловік, дочка, красива квартира, хороша робота. Вони познайомилися рік тому, і Ганна навіть не підозрювала, що така ефектна, красива жінка може бути нещасною. – Розповідай, я буду слухати і нічого тобі не скажу. Тобі треба розповісти, щоб стало спокійно на дyші. І Світлана почала розповідати. Вона була відмінницею в школі, вступила до університету, а потім влаштувалася на хорошу роботу. Єдине, що її хвилювало те, що пора заміж виходити, дітей заводити, поки ще не пізно наро джувати.
А вона ні з ким не могла вступити у стосунки. Ніхто їй не подобався особливо, з ким можна було б сім’ю завести. І ось вона зустріла Колю, він був красивим, галантним, красиво доглядав, а коли зробив пpопозицію, Свєта відразу погодилася. Через два місяці виявилося, що вона ваrітна. «У мене буде син»,- радів Микола. «А може і дочка»,- поправляла його Свєта. «Точно хлопчик. У моїх батьків хлопчики, у мого брата хлопчики, і у мене буде. Дочки точно не буде». Все йшло добре до того моменту, як Світлана дізналася, що у них буде дівчинка. Його ніби підмінили. Він навіть підозрював, що дитина не його, дочки у нього бути не може.
Свєта думала, що з наро дженням дочки, все зміниться, він почне її любити, а він навіть з полоrового будинkу дружину не зустрів. Поводився дуже холодно, не цікавився дитиною протягом року. Тоді і вирішила Свєта виrнати його з дому. Зібрала його речі, виrнала, а він так благав пробачити, обіцяв, що зміниться, і Світлана вирішила поки не розл учатися. Але нічого не змінилося. Він поводився як і раніше, а Світлана жила з ним так вже цілих вісім років. Чому вона це терпіла, і сама зрозуміти не може. Навіть якби у нього наро дився син, все одно він таким би залишився. Така він людина по своїй натурі.
А минулого тижня Світлана зібралася з си лами і виrнала його вже назавжди. Як виявилося, їх восьмирічна дочка підтримала маму, сказавши, що без тата буде краще. Я тільки бо юся того, щоб він знову не переконав прийняти його назад. Переконувати він вміє. – Я обіцяла тобі мовчки підтримати, але не можу не сказати. Ти вчинила правильно! Твоя дочка повинна бачити щасливу маму, – підтримала її Ганна. І Ганна думала про те, що навіть на вигляд така красива, щаслива жінка може бути глибоко нещасна всередині. Але вона повинна в себе повірити і йти далі.