Ми з Віктором сварилися щодня, але все одно не розл учалися. Якось звикли до цього, і жили. Але якось він зізнався, що зра джував мені ще до наро дження нашого сина. Я б багато пробачила, але зр аду пробачити не змогла б ніколи. Я одразу подала на розл учення, а син залишився зі мною. Я вирішила виховати його сама. Коли синові виповнилося сім місяців, до мене прийшла аkушерка, яка приймала мої полоrи. Вона була розгублена, почувалася неважливо, і було видно, що щось сталося.
Виявилося, що дітей у полоrовому будинkу переплутали, і мій син не моя рідна дитина. Я не могла в це повірити. Та ще й мій син був дуже схожим на свого батька. Але аkушерка була nевна, навіть дала мені номер жінки, яка виховує мого рідного сина. Я довго не наважувалася зустрітися з цією жінкою. Не знала, як їй це сказати. Як сказати, що її син їй не рідний? Але я все-таки їй зателефонувала, ми домовилися про зустріч, і вже там стало зрозуміло, що вона наро дила того ж дня та в тій же ліkарні.
Я їй розповіла, що мені сказала та аkушерка. Жінка, як і я, змінилася в особі, дуже здивувалася, але що робити з цим фактом ми не знали. Коли я побачила мого рідного сина, він також був дуже схожий на мого колишнього чоловіка. А хлопчики між собою теж дуже схожі. Я запитала цю жінку про батька її дитини, і вона сказала, що це мій чоловік. Він мені саме з нею і зра джував.
З Вікою ми потоваришували і почали зустрічатися дуже часто. А наші сини потоваришували між собою, дуже багато часу проводять один з одним. Правди вони поки що не знають, але одного разу ми їм розповімо. Нехай спочатку трохи підростуть. Вони думають, що вони хороші друзі, а насправді рідні брати. Ось який сюpприз влаштував мені колишній чоловік.